The contribution of avoidable mortality to the life expectancy change in the Republic of Moldova

Abstract

During the last decades, life expectancy in the Republic of Moldova has shown slow and fluctuating growth, which has been largely due to high mortality caused by degenerative diseases (cardiovascular diseases and neoplasms) in adult and elderly population. A potential reduction in mortality can be achieved by reducing preventable deaths, which accentuates the necessity for studying this phenomenon in the current conditions of the Republic of Moldova. The purpose of the paper is to analyze avoidable mortality in the Republic of Moldova and its contribution to the life expectancy at birth change during the years 2000–2014. Given the contested quality of the official denominator, the alternative data on population exposure is used for more accurate calculations. In order to compare the life expectancy at birth components, the method of decomposition of mortality is used. In the period 2000–2014 life expectancy increased by 1.21 years for males and 2.45 years for females. It is substantiated that in 2000–2014 avoidable mortality decreased. In 2014 the share of deaths that could be avoided of the total registered number of deaths was 56.6 % for males and 34.1 % for females compared to 61.5 % for males and 43.9 % for females in 2000. It is revealed that reductions in avoidable mortality determine the substantial part of gains in life expectancy at birth – 1.17 years for males and 1.99 years for females. The highest share of avoidable deaths in total observed deaths is recorded at age 0 and above 50. In the 2000–2014 period, numerical reduction of the avoidable deaths led to a structural change in the causes of death in total mortality. The most considerable part of preventable and amenable deaths is caused by circulatory system diseases, neoplasms, respiratory system diseases and external causes of death. The excess of deaths among the young population is the most disadvantageous factor in the life expectancy changes and highlights a solid number of potential years of life lost. An excess of deaths among the middle of the young population, the most unpleasant factor in the growth of life’s triviality, and the reduction in the number of potential life losses. Further studies will be focused on the identification of the most vulnerable age groups exposed to the risk and calculations of the potential resources for increasing the life expectancy.

Протягом останніх десятиліть тривалість життя при народженні в Республіці Молдова демонструє повільне і нерівномірне зростання, що значною мірою пояснюється високою смертністю, викликаною дегенеративними захворюваннями населення дорослого та літнього віку. Потенційне зниження смертності може бути досягнуто за рахунок скорочення уникненної смертності, що потребує ретельнішої уваги до цього явища. Мета статті – проаналізувати еволюцію уникненної смертності в Республіці Молдова, та її внесок у зміну очікуваної тривалості життя протягом 2000–2014 років. Для точнішої оцінки були використані альтернативні дані щодо впливу населення. Для порівняння тривалості життя за компонентами народження застосовано метод декомпозиції тривалості життя (метод Андреєва). Протягом 2000–2014 рр. тривалість життя при народженні збільшилася на 1,21 року для чоловіків і 2,45 років для жінок. Обґрунтовано, що у 2000–2014 роках уникненна смертність зменшилась. У 2014 році частка уникненних смертей від загальної зареєстрованої кількості смертей становила 56,6 % для чоловіків та 34,1 % для жінок, а у 2000 році – 61,5 % та 43,9 % відповідно. Виявлено, що зниження уникненної смертності обумовлює значну частину приросту тривалості життя при народженні – 1,17 рр. для чоловіків та 1,99 для жінок. Більшість випадків уникненних смертей зафіксовані у населення віком до року і понад 50 років. У 2000–2014 рр. кількісне скорочення уникненної смертності призвело до структурної зміни причин загальної смертності. Найбільше уникненних смертей спричиняють за- хворювання кровоносної системи, новоутворення, захворювання органів дихання та зовнішні причини. Надлишок смертей серед молодого населення є найбільш несприятливим фактором росту очікуваної тривалості життя, що перешкоджає зниженню числа потенційних утрачених років життя. Постійне скорочення уникненної смертності створить передумови для збільшення довголіття.

Ожидаемая продолжительность жизни в Республике Молдова демонстрирует медленный и неравномерный рост. Во многом это связано с высокой регистрируемой смертностью от дегенеративных заболеваний у взрослого и пожилого населения. Потенциальное снижение смертности может

быть достигнуто за счет сокращения предотвратимых смертей, что подчеркивает необходимость изучения данного феномена в нынешних условиях Республики Молдова. Основная цель данной статьи – проанализировать эволюцию предотвратимой смертности в Республике Молдова и ее

влияние на изменение ожидаемой продолжительности жизни в 2000–2014 гг. Учитывая оспариваемое качество официального знаменателя, в расчетах были использованы альтернативные данные о половозрастном распределении населения. Для сопоставимости компонентов ожидаемой продолжительности жизни использован метод декомпозиции продолжительности жизни (метод Андреева). В 2000–2014 гг. установлен прирост ожидаемой продолжительности жизни – 1,21 года для мужчин и 2,45 года для женщин. В 2000 году доля предотвратимых смертей составила 61,5 % для мужчин и 43,9 % для женщин от общего зарегистрированного числа смертей; в 2014 году они составили 56,6 % и 34,1 % соответственно. Большинство предотвратимых смертей регистрируются у населения в возрасте до года и старше 50 лет. Наиболее значительная часть предотвратимых смертей вызвана болезнями системы кровообращения, новообразованиями, заболеваниями дыхательной системы и внешними причинами смерти. Избыток смертей среди молодого населения, представляет собой наиболее неблагоприятный фактор роста ожидаемой продолжительности жизни, препятствующий снижению числа потенциальных потерянных лет жизни. Непрерывное снижение предотвратимой смертности создаст предпосылки для увеличения продолжительности жизни.